Історія 6-ті класи 16.04

Тема: Давні слов’яни. Витоки слов’янських народів.

Мета: схарактеризувати походження давніх слов’ян, з’ясувати питання  прабатьківщини слов’ян, суспільного та господарського життя; розвивати загально навчальні уміння і навички, критичне мислення учнів сприяти набуванню вміння роботи з історичними документами, з текстом підручника активізувати мисленеву діяльність і пам'ять учнів створювати ситуацію успіху на уроці сприяти національно-патріотичному вихованню учнів.  

Історичні постаті: Нестор-літописець, Прокопій Кесарський, Йордан.

План

1.     Прабатьківщина слов’ян

2.     Витоки слов’янських народів

3.     Суспільний устрій

4.     Господарське життя

5.     Духовний світ слов’ян 

Безмежні простори східної Європи від Дніпра до Одера і Вісли, Дунаю і Дністра, від Бугу до Прип’яті. Саме тут проживали народи, які дістали спільну назву – праслов’яни. Саме тут формувалась етнічна спільнота, загальне ім’я якої – слов’яни.

 «українці, білоруси, поляки, чехи, лужичани, хорвати, росіяни».

«боснійці, словенці, чорногорці, македонці, серби, болгари».

 Більшість вчених вважає слов’ян автохтонним населенням.

 «Автохтонний – значить місцевий, корінний» .

·         Вченим відомо 26 історичних джерел, які стосуються слов’ян

·        Найцікавіші подробиці повідомляють давні вчені Нестор-Літописець, Йордан і Прокопій Кесарійський

Найдавніший слов’янський народ, який згадується в літописах – венеди (венети).

В III ст. в Причорномор’я посунули готи, потім – гуни, венеди тікали від них і розділились, і в Подніпров’ї оселились анти (IVст. – початок VII ст.), в Подніпров’ї – силавіни (V-VII ст.).  

Готський історик Йордан називає антів і скавінів донним народом. А Прокопій пише: «Зовнішністю один від одного вони не вирізняються, не світлі, не темні, не руді, але трохи червонуваті», «мають єдину мову, повністю варварську».

Поселення давніх слов’ян.

Учні мають назвати:

·        Поселення біля води,  укріплене.

·        Житло: землянки, напівземлянки.

·        Дим, вогнище.

·        Можливо, якісь заняття.

Слов’яни силились общиною. На голі общини був вождь (воїн і керівник) старійшини керували побутовим життям. Збиралось віче слов’яни жили великими патріархальними родинами земля була власністю общини. Найдавніша з широко відомих археологічних культур – черняхівська культура.

 Цікавим і різноманітним був духовний світ слов’ян. Вони поклонялися силам природи, створювали ідолів і приносили їм жертви.

Прокопій: «вони вважають що тільки один бог – Творець блискавок – є володарем всього світу і приносять йому в жертву биків та інших тварин…»

Найбільш шанованим у великому слов’янському світі було Сонце. Слов’яни йому поклонялися під різними іменами.                                                          

слов’яни поклонялись Роду, Стрибогу, Велесу, та іншим. Напередодні утворення держави найбільш грізним був Перун.

В давні часи, вважали, у річках жили Водяник і русалки, в лісах – лісовики і мавки.

Слов’яни шанували духів предків, відзначали Коляду ( Христове Різдво ), Купало ( Івана Купала ). Було багато жіночих божеств: Лада, Дана, Морана. Найбільш відомою пам’яткою є збруцький ідол ( бог Святовит?)

Відеоматеріали до уроку:

https://www.youtube.com/watch?v=VlqZ-T73K9g

Домашнє завдання:

1)Опрацювати параграф 54. Вивчити основні терміни і поняття, вивчити історичні дати

2) Письмово на ст.208 блок І питання 1-4.

3)Робота на контурній карті.