Вступ до історії України 5-ті класи 21.05.2020 Драєнко О.І.
Повторення теми «Дослідники історії»
Хід уроку
1.Перегляньте відео
2.Ознайомтесь з інформацією (прочитайте, пригадайте, запам’ятайте)
Відомі українські історики
Михайло Олександрович Максимович (1804-1873)
Максимович був першим істориком стародавнього Києва, присвятивши йому 25 статей. Він уперше показав роль Петра Могили в будівництві української культури, розповів про історію створення багатьох київських пам’яток, зокрема Трьохсвятительської, Воздвиженської, Іванівської церков, Хрещатика, Золотих воріт, міських воріт, узвозів. Як визначний учений, громадський діяч педагог і просвітитель він був одним із зачинателів боротьби за культурний розвиток українського народу.
Микола Іванович Костомаров (1817-1885)
Видатний історик, етнограф і фольклорист, поет і прозаїк, Микола Іванович Костомаров був високоосвіченою людиною, наполегливим пошукачем історичної істини, талановитим архівістом.
М.І.Костомаров –один із організаторів журналу „Основа”, в якому друкували свої твори класики української літератури: Т.Шевченко, С.Руданський, Марко Вовчок, Л.Глібов, історики М.Максимович, О.Лазаревський та інші.
Наукова і літературна спадщина М.Костомарова різноманітна. Характерною рисою його історичних досліджень, таких як „Богдан Хмельницький”, „Руїна”, „Мазепа”, „Мазепинці”, ”Останні роки Речі Посполитої” та ін. є те, що вони базуються на документальних матеріалах.
Володимир Боніфатійович Антонович (1834-1908)
Видатний український історик, патріарх української історичної школи, натхненник і організатор громадівського руху Володимир Боніфатійович Антонович став духовним наступником Кирило-Мефодіївського братства, під впливом ідей якого сформувалася його політична і наукова позиція.
Дмитро Іванович Багалій(1857-1932)
Визначний український історик, архівознавець, громадський діяч Дмитро Іванович Багалій все своє свідоме життя присвятив вивченню соціально-економічного і культурного розвитку Слобожанщини, історії міста Харкова і Харківського університету, творчості Г.С.Сковороди.
Особливий напрям наукової діяльності Д.Багалія – це дослідження життя та творчості видатних українських просвітителів - Г.С.Сковороди і В.Каразіна.
Наукова спадщина вченого включає близько 600 публікацій, це підручники з російської історії, монографії, археологічні видання, статті з історії Слобідської, Лівобережної, Південної України ХV – XVIII століття.
Йому належить фундаментальна праця „История города Харькова за 250 лет его существования”, яка була написана в співавторстві з Д.П.Міллером російською мовою до ювілею міста у 1904 році.
Дмитро Іванович Яворницький(1855-1840)
Дмитро Іванович Яворницький був людиною надзвичайно різнобічних інтересів, ініціативним і невтомним трудівником на ниві національної культури. З його іменем насамперед пов’язана подвижницька праця із збирання, дослідження й популяризації історії запорозького козацтва. Він залишив помітний слід як археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, автор великої кількості наукових статей, публікацій у періодичних виданнях. Праця над темами з історії українського козацтва в умовах дії в Росії Емського та Валуєвського указів про заборону української культури була виявом його патріотизму та громадянської мужності. Усе, що вийшло з-під пера невтомного дослідника, позначене його особливою любов’ю до історії Запорожжя. Яворницький був одним з перших українських вчених, які свої дослідження грунтували на комплексному вивченні того чи іншого історичного явища
Михайло Сергійович Грушевський(1866-1934)
Його перу належать близько двох тисяч праць з історії, соціології, літератури, етнографії, фольклору. Та насамперед він увійшов у вітчизняну історію як її великий літописець, автор фундаментальної „Історії України - Руси”, справедливо названої метрикою нашого народу. Створена ним цілісна концепція українського історичного процесу увібрала в себе кращі здобутки сучасної йому української науки, була осяяна високою свідомістю і тому стала стрижневою ідеєю українського відродження.
Очоливши Центральну Раду, він був глибоко переконаний, що нова українська державність має базуватися на принципах демократії і закону. Своєю працею М.Грушевський закладав міцні підвалини української державності. Пам’ять про нього вічна, наукові праці – невичерпне джерело мудрості.
Домашнє завдання повторити тему «Дослідники історії»