Тема:Дозвілля та турбота про здоров’я в минулому і тепер.
Мета: поглибити знання про здоров'я – найбільше багатство у світі;показати, що здоров'я кожної людини залежить від неї самої; роль гарного і веселого настрою для збереження здоров'я.Виховувати бажання берегти своє здоров'я.
Хід уроку
1.Дозвілля — це сукупність занять у вільний час, які дають змогу людині отримати задоволення й відновити сили для подальшої праці.
До дозвілля належать такі види занять, як читання, перегляд телепередач, відвідування кінотеатрів, театрів, концертів, спілкування з друзями, заняття спортом, розваги, прогулянки, ігри тощо.
Дозвілля має глибоке історичне коріння, яке сягає часів Первісного суспільства. Так, повернення мисливців зі здобиччю одноплемінники сприймали як велике свято. У всі часи свято протиставляли будням. Свято — це вільний час, а обряд, який його супроводжував, — спосіб виконання урочистих дій.
Перехід племен до осілого способу життя й заняття землеробством пов’язаний із появою цілої системи свят. Вони давали можливість людям відпочити, отримати моральне задоволення, а також виконували виховну функцію.
2. Турбота про здоров’я. Дозвілля тісно пов’язане з турботою про здоров’я. Український народ із глибокої давнини цінує здоров’я як головний життєвий скарб. Відомі прислів’я і приказки: «Без здоров’я немає багатства», «Нема щастя без здоров’я» тощо. Здоров’я бажають під час зустрічі й прощання, у взаємних привітаннях.
Із давніх-давен людина розуміла, що її здоров’я значною мірою залежить від неї самої. Новітні наукові дослідження доводять, що стан здоров’я людей на 10% залежить від рівня розвитку медичного обслуговування, на 20% — від спадковості, ще на 20% — від довкілля і на 50% — від способу життя. Значна частина хвороб обумовлена шкідливими звичками самої людини, порушенням санітарно-гігієнічних норм, неправильним харчуванням, відсутністю режиму праці й відпочинку.
Наші пращури намагалися берегти здоров’я з дитинства. Важливе значення для виховання здорового способу життя мали купання, рухливі ігри, загартовування, посильна фізична праця тощо. Такий підхід забезпечував збереження й зміцнення фізичного, психічного, духовного й соціального здоров’я.
Проте повністю вберегтися від хвороб важко. Найбільш уразливими були й залишаються діти, що зумовлювало високу дитячу смертність аж до XX ст. Звичайно, люди не корилися хворобам і намагалися різними способами позбутися їх. Для лікування використовували всілякі обряди, цілющі властивості рослин і мінерали — все те, що тепер називають народною медициною. Доволі часто хвороби справді відступали. Ще із часів Київської держави були відомі рецепти із цілющих трав монаха Києво-Печерської лаври Агапіта.
У XVII ст. медицина почала швидко розвиватися. Із XIX ст. людству вдалося подолати велику кількість раніше невиліковних хвороб. Це було досягнуто завдяки накопиченню знань про функціонування людського організму та розвитку наук (біології, фізики, хімії тощо). Почали активно розбудовувати заклади охорони здоров’я (лікарні, поліклініки), було розроблено санітарно-гігієнічні норми, розвивалася фармакологічна промисловість. Ще одним інструментом збереження здоров’я став розвиток спорту. На українських землях він активно розвивається від кінця XIX ст. і зараз має вагомі здобутки.
Відеоматеріали:
https://naurok.com.ua/prezentaciya-turbota-turbota-pro-zdorov-ya-medicina-apteki-sport-yak-kolis-provodili-vilniy-chas-44352.html
Домашнє завдання
Параграф 33 вивчити. Підготуватися до підсумкового уроку по темі «Усе має минуле» (параграфи 30-33)
Мета: поглибити знання про здоров'я – найбільше багатство у світі;показати, що здоров'я кожної людини залежить від неї самої; роль гарного і веселого настрою для збереження здоров'я.Виховувати бажання берегти своє здоров'я.
Хід уроку
1.Дозвілля — це сукупність занять у вільний час, які дають змогу людині отримати задоволення й відновити сили для подальшої праці.
До дозвілля належать такі види занять, як читання, перегляд телепередач, відвідування кінотеатрів, театрів, концертів, спілкування з друзями, заняття спортом, розваги, прогулянки, ігри тощо.
Дозвілля має глибоке історичне коріння, яке сягає часів Первісного суспільства. Так, повернення мисливців зі здобиччю одноплемінники сприймали як велике свято. У всі часи свято протиставляли будням. Свято — це вільний час, а обряд, який його супроводжував, — спосіб виконання урочистих дій.
Перехід племен до осілого способу життя й заняття землеробством пов’язаний із появою цілої системи свят. Вони давали можливість людям відпочити, отримати моральне задоволення, а також виконували виховну функцію.
2. Турбота про здоров’я. Дозвілля тісно пов’язане з турботою про здоров’я. Український народ із глибокої давнини цінує здоров’я як головний життєвий скарб. Відомі прислів’я і приказки: «Без здоров’я немає багатства», «Нема щастя без здоров’я» тощо. Здоров’я бажають під час зустрічі й прощання, у взаємних привітаннях.
Із давніх-давен людина розуміла, що її здоров’я значною мірою залежить від неї самої. Новітні наукові дослідження доводять, що стан здоров’я людей на 10% залежить від рівня розвитку медичного обслуговування, на 20% — від спадковості, ще на 20% — від довкілля і на 50% — від способу життя. Значна частина хвороб обумовлена шкідливими звичками самої людини, порушенням санітарно-гігієнічних норм, неправильним харчуванням, відсутністю режиму праці й відпочинку.
Наші пращури намагалися берегти здоров’я з дитинства. Важливе значення для виховання здорового способу життя мали купання, рухливі ігри, загартовування, посильна фізична праця тощо. Такий підхід забезпечував збереження й зміцнення фізичного, психічного, духовного й соціального здоров’я.
Проте повністю вберегтися від хвороб важко. Найбільш уразливими були й залишаються діти, що зумовлювало високу дитячу смертність аж до XX ст. Звичайно, люди не корилися хворобам і намагалися різними способами позбутися їх. Для лікування використовували всілякі обряди, цілющі властивості рослин і мінерали — все те, що тепер називають народною медициною. Доволі часто хвороби справді відступали. Ще із часів Київської держави були відомі рецепти із цілющих трав монаха Києво-Печерської лаври Агапіта.
У XVII ст. медицина почала швидко розвиватися. Із XIX ст. людству вдалося подолати велику кількість раніше невиліковних хвороб. Це було досягнуто завдяки накопиченню знань про функціонування людського організму та розвитку наук (біології, фізики, хімії тощо). Почали активно розбудовувати заклади охорони здоров’я (лікарні, поліклініки), було розроблено санітарно-гігієнічні норми, розвивалася фармакологічна промисловість. Ще одним інструментом збереження здоров’я став розвиток спорту. На українських землях він активно розвивається від кінця XIX ст. і зараз має вагомі здобутки.
Відеоматеріали:
https://naurok.com.ua/prezentaciya-turbota-turbota-pro-zdorov-ya-medicina-apteki-sport-yak-kolis-provodili-vilniy-chas-44352.html
Домашнє завдання
Параграф 33 вивчити. Підготуватися до підсумкового уроку по темі «Усе має минуле» (параграфи 30-33)
Комментариев нет:
Отправить комментарий