Тема: Льодовики. Особливості
утворення і поширення льодовиків. Багаторічна мерзлота. Утворення і поширення
багаторічної мерзлоти.
Мета: формувати
знання про багаторічні природні скупчення льоду – льодовики та їхні різновиди;
продовжити розвиток умінь працювати з картами атласу, визначати географічне
положення об’єктів; сприяти розумінню процесів утворення льодовиків і вічної
мерзлоти, значення льодовиків у формуванні клімату планети; розвивати допитливість
до нових відкриттів, вміння порівнювати природні явища, аналізувати навчальну
інформацію та робити відповідні висновки; виховувати прагнення досліджувати
навколишній світ, потребу в пізнанні нового.
Прийом «Дивуй!»
Сучасна площа заледеніння на нашій
планеті складає 15 693 256 км2. Це значить, що загальна площа, зайнята
тільки льодовиками, складає 11 % усієї земної суші. 0,5 відсотка площі
заледеніння приходиться на високі гори,
99,5 відсотка – на полярні області.
Льодовики нашої планети містять 21 млн. км3
води. Якби всі ці льодовики раптом станули, то рівень вод світового океану
піднявся б на 50 м. Тільки від танення
льоду в Антарктиді всі прибережні країни можуть потерпіти величезну катастрофу.
Найбільший на земній кулі гірський
льодовик розташований в Антарктиді.
Це льодовик Фільхнера. Довжина його 925 км, а потужність близько 4 000 м.
Льодовик Федченко – гігантський акумулятор гідроенергії. Велетенська крижана маса
з потужністю льоду понад 500 м, піднята на висоту
від 4000 до 6000 м, живить багато середньоазіатських річок.
Найдовший гірськодолинний льодовик – Сʼюард-Маласпіна . Він знаходиться в гірських
районах Аляски. Його довжина 100 км.
Великі льодовики Кавказу й Альп
рухаються зі швидкістю до 150 м на рік. На Памірі ця швидкість досягає 1500 м у рік чи
більш 4 м за добу. Найбільша ж швидкість
руху в льодовика Упернивік біля Гренландії – 38 м на добу чи близько
14 000 м за рік.
Лід в Антарктиді місцями досягає в
товщину 3,7 км. Якщо б він розтанув, рівень океану піднявся б на 55 м.
1.Утворення
льодовиків. Частина води гідросфери нашої планети перебуває у твердому стані.
Сніг і лід покривають великі простори суходолу. Якби всі льоди розтали, то
рівень Океану піднявся б на 64 м і були б затоплені величезні ділянки суходолу
з тисячами населених пунктів.
Льодовик – це
скупчення льоду на суходолі . На відміну від річкового льоду, він утворюється
не з води, а із снігу. Льодовики утворюються там, де протягом року випадає
більше снігу, ніж встигає розтанути. Такі умови створюються лише при від’ємних
температурах зими і літа, тобто в полярних районах і в горах вище певного
рівня. Межа, вище якої сніг протягом року не встигає розтати, називається сніговою
лінією. Висота снігової лінії зменшується від екватора до полюсів, оскільки
у цьому ж напрямку знижується температура повітря. Так, у горах на екваторі
(наприклад, на Кіліманджаро) снігова лінія проходить на висоті 4500 м, у
горах помірних широт (Альпах) – на висоті 3 000 м. У полярних широтах,
де температура повітря постійно низька, снігова лінія проходить
внизу – на рівні моря. Вище снігової лінії нагромаджений сніг поступово
ущільнюється і стає льодом.
Льодовиками на
Землі вкрито 11 % суходолу. Льодовий покрив відбиває сонячне проміння назад у
космос. В таких місцях немає ґрунту, відсутні рослини, рідко оселяються
тварини і птахи. Серед льодовиків розрізняють гірські і покривні.
2.Особливості
гірських льодовиків . Гірські льодовики утворюються на вершинах високих гір у всіх широтах.
Вони різняться за формою і розмірами. Форма льодовиків залежить від рельєфу
гір: одні шапками вкривають вершини, другі займають чашоподібні заглиблення на
схилах, треті заповнюють гірські долини. Найбільші гірські льодовики вкривають
вершини Гімалаїв, Тянь-Шаню, Паміру.
Під дією своєї
величезної ваги льодовики здатні рухатися – текти. Їх рух, на відміну від течії
річки, помітити важко. Тому що швидкість дуже мала –кілька метрів на
добу. Гірські льодовики спускаються вниз долинами у вигляді довгих язиків, що
нагадують льодяні річки. Вони можуть приймати льодові притоки і
мати льодопади. При цьому льодовик, як і річка, руйнує, переносить і
відкладає гірські породи. На поверхні він виорює глибокі борозни та згладжує
виступи. Дорогою в льодовик вмерзають уламки гірських порід (глина, пісок,
каміння) і разом з ним рухаються вниз. Спустившись нижче снігової лінії, край
льодовика тане. Там нагромаджуються принесені ним уламки гірських порід. Ці
льодовикові відклади називаються мореною . З-під краю льодовика
витікають струмки, які живлять річки. Найдовший гірський льодовик Дарвін завдовжки
350 км розташований в Андах у Південній Америці. “Чемпіоном” за швидкістю
руху є льодовик Кварайак, розташований на о. Гренландія.
Він сповзає в океан зі швидкістю 24 м на добу.
3.Покривні
льодовики. Покривні льодовики покривають поверхню суходолу незалежно від його
рельєфу. Вони утворюються в полярних широтах, де снігова лінію проходить дуже
низько. Льодовики, ніби щити покривають материк Антарктиду, острів
Гренландію, острови Арктики. Вони мають форму куполів, потужність яких
понад 3 км. Лід у такому льодовику наростає у центрі купола і повільно
розтікається до країв. Тому й увесь льодовик рухається до країв.
Краї льодовика,
спускаючись в океан, відламуються великими брилами. Брили сповзають у воду і
перетворюються на – айсберги . Температура льоду в айсбергах сягає
–60 0С. Тому великі айсберги не тануть роками. Деякі з них
мають величезні розміри – десятки кілометрів у довжину і ширину. Рекордно
великі айсберги народжуються біля берегів Антарктиди. Вони можуть бути завдовжки
понад 200 км, завширшки 80 км і завтовшки понад 500 м. Більша частина айсберга
– до 90 % – знаходиться під водою і її не видно. Переміщуючись під впливом
течій і вітрів, вони стають дуже небезпечними для судноплавства. Відомо багато
випадків, коли зіткнення з айсбергом призводило до загибелі кораблів і людей.
4.Значення
льодовиків. Льодовики можна порівняти з гігантськими природними морозильниками,
які дуже вихолоджують повітря. З поверхні льодовика постійно дмуть сильні
вітри. Тому льодові щити на полюсах планети визначають погоду і клімат всієї
Землі.
Завдяки
кругообігу вода в гірських льодовиках затримується від 10 до 120 років, а в
Антарктиді і Гренландії – до 250 тис. років. Отже, волога, що випала з
атмосфери у твердому стані в районі Південного полюса, знову повертається в
океан через чверть мільйона років. Тому льодовики містять величезну кількість
(близько 80 %) “законсервованої” найчистішої прісної води нашої планети.
Доставляти її з полярних широт могли б айсберги. Наприклад, один айсберг середніх
розмірів містить стільки ж прісної води, скільки її за рік приносить невелика
річка. Але поки що існують лише проекти транспортування айсбергів до берегів
країн, які гостро відчувають нестачу прісної води.
Гляціологія — наука про
форми, склад, будову та властивості криги на земній поверхні (льодовики,
сніговий покрив та ін.) та під землею, їх поширення й процеси, що відбуваються
в них.
Відеоматеріали
до уроку:
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1.
Опрацюйте параграф
52, вивчити терміни і поняття.
2.
Підготуйте
повідомлення про айсберги.
Комментариев нет:
Отправить комментарий