Першим з філософів античності слово «Атлантичний» вжив у своїх творах грецький історик Геродот, який писав, що «море, по якому плавають елліни, і те, що за Геркулесовими стовпами, називається Атлантичним»[1]. Термін «Атлантичний океан» зустрічається в працях Ератосфена Киренського (III століття до н. е.) і Плінія Старшого (I століття н. е.)[2], але в тому, яку саме акваторію він позначав в давнину, вчені не впевнені досі. Можливо, так іменували акваторію між Гібралтарською протокою і Канарськими островами.
експедиції Христофора Колумба нанесли на карту багато острова Карибського басейну і величезний материк, пізніше названий Америкою. Англійці не забарилися спорядити до північно-східних берегів Нового Світу декілька дослідницьких експедицій, які зібрали дуже цінні відомості, а в 1529 р. іспанські картографи склали карту північної частини Атлантики, що омиває західні береги Європи і Африки, і позначили на ній небезпечні мілини й рифи.
Комментариев нет:
Отправить комментарий